Більше трьох мільйонів українських біженців можуть залишитися за кордоном

Понад три мільйони українців можуть залишитися за кордоном. Такі дані містить звіт Центру економічної стратегії, підготовлений на основі соціологічних опитувань агенції InfoSapiens.

Згідно з дослідженням на рішення українців повернутися впливатиме низка факторів: окрім завершення війни, вони також сподіваються знайти роботу, яка забезпечила би їм гідне життя. Попри те, що біженцям більше до вподоби жити саме в Україні, за кордоном вони продовжують адаптуватися.

Читайте також: Грошова допомога при народженні дитини - як отримати у Польщі

Насправді, прогнози є досить невтішними, адже, якщо велика частина українців не повернеться, Україна може втрачати щорічно до 7% ВВП. А у звіті Центру економічної стратегії йдеться, що після завершення війни з Росією в Україну можуть не повернутися від 1,3  до 3,3 мільйона біженців. Критичними є і демографічні прогнози фахівців – населення України стрімко скорочується, і сподіватися на бебі-бум підстав немає.

Станом на кінець червня цього року в Європі і в інших країнах світу, крім Росії і Білорусі, перебувало від 4,3 мільйонів до 5,4 мільйонів українців. Центр економічної стратегії поділив українських біженців на чотири кластери-категорії.

Група, яка є найбільш вразливою – це «люди з зони бойових дій». Вони найбільше втратили від війни – доходи, житло. Їм, на жаль, найменше є куди повертатися, і вони змушені швидко адаптуватися, вчити мову країни перебування, шукати житло, влаштовуватися на роботу.

«Першу групу ми називали «класичними біженцями» – це, переважно, жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі і які, в принципі, не готувалися до війни. Вони не були дуже адаптованими до життя за кордоном, і зараз вони не дуже адаптовуються, тому що переважно доглядають за дітьми. Це найбільша стереотипна, мабуть, група – жінки середнього віку з дітьми», - розповіла співавторка дослідження Дарія Михайлишина.

Другу групу дослідники назвали «квазітрудові мігранти» – це люди, які були найбільше готові до життя за кордоном. Вони або знали мову, або мали родичів, або працювали раніше за кордоном. І вони виїхали не лише з безпекових міркувань, але й для того, щоб покращити своє економічне становище і знайти роботу. Хоча варто зауважити, що для них, звичайно, безпекові питання також важливі – але менше, якщо порівнювати з іншими групами.

Читайте також: Як отримати безкоштовне житло у Чехії - деталі програми

Третю групу назвали «професіоналами». Їхня основна характеристика – це те, що вони найменше готові працювати не за спеціальністю. І вони перебувають у відносно комфортніших умовах. Вони були більш схильними виїжджати в, можливо, не найбільш популярні серед біженців країни, але де у них є знайомі або друзі. І тому, оскільки їм є де жити, такі люди можуть довше обирати роботу.

Найбільше українських біженців наразі перебуває у Німеччині, Польщі, Чехії та Італії.

«І серед них, безумовно, на першому місці щедрості соціальної політики – Німеччина. Там дають досить довгий термін для українців, щоб вони адаптувалися і ходили на мовні курси. Також Німеччина оплачує оренду житла. Ми бачимо з відповідей українських біженців, що станом на травень більшості з них цих доходів вистачало: для 73% на базові потреби, а 17% – навіть щоб ні в чому собі не відмовляти», - зазначила Дарія Михайлишина.

Проте в інших країнах ці виплати є не такими щедрими – у Польщі, наприклад, найбільш поширеною соціальною виплатою є виплата на дітей, яку, в принципі, отримують як українці, так і поляки. І цих виплат недостатньо для життя. Наприклад, у травні 62% українців, які перебувають в Польщі, сказали, що їм соціальних виплат недостатньо навіть для закриття базових потреб.

«Загалом наша цифра – це те, що за кордоном залишиться від 1,3 до 3,3 мільйонів українців. Економіка може втрачати щорічно від неповернення українських біженців від 2,7% до 6,9% ВВП (внутрішнього валового продукту). Це дуже багато. Також особливо великою проблемою є те, що люди, які перебувають зараз за кордоном – це переважно діти, жінки – молоді і середнього віку. І це, власне, також вплине на подальшу демографічну ситуацію в Україні», - наголосила дослідниця Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.

Читайте також: Прихисток у Польщі - де шукати шелтери та центри допомоги українцям

На думку дослідників Центру економічної стратегії, для того, щоб українці повернулися додому, необхідно відбудовувати регіони, які постраждали, тому що найвразливіша група біженців – «люди з зони бойових дій».

Зараз відбудова вже можлива на територіях, які були деокуповані. Також поки відбудова триватиме, цим людям потрібно надавати іншу допомогу – або грошову, або забезпечення житлом. Це можливо, наприклад, за рахунок державно-приватного партнерства: коли держава допомагає з житлом, а приватна компанія надає роботу.

Крім цього, у безпечніших регіонах варто робити курси перекваліфікації, щоб люди могли знаходити роботу в тих галузях, які зараз затребувані.

«Ми можемо використовувати досвід, наприклад, країн ЄС із курсів перекваліфікації. Також для дітей важливо спростити процес повернення в українські школи та вступ в українські університети, щоб від них не вимагали додаткові екзамени чи додаткову паперову роботу», - додала експертка.

Читайте також: Українці масово мігрують з Польщі до Німеччини - їх мотивують виплати та зарплати

Водночас після закінчення повномасштабної війни потрібно буде налагодити комунікацію з країнами ЄС, щоб переконати їх створювати програми з повернення українців. Від того, що українці залишаться в ЄС, українська економіка втратить дуже багато і відбудова буде складнішою. Важливо збільшувати комунікацію з українцями за кордоном через посольства – наприклад, надавати їм інформацію про повернення чи співпрацю з українськими бізнесами, з українськими іншими закладами. Остання рекомендація Центру економічної стратегії – це відкриття ринку праці ЄС для українців, щоб вони не трималися за посвідку на проживання. Так вони знатимуть, що можуть повернутися в Україну, і якщо їм не сподобається, в будь-який момент вони зможуть виїхати назад.

Раніше розповідали, що Ірина Верещук розповіла, чи доведеться повертати кошти переселенцям, які перебувають за кордоном.

Фото: з відкритих джерел