Понад три мільйони українців можуть залишитися за кордоном. Такі дані містить звіт Центру економічної стратегії, підготовлений на основі соціологічних опитувань агенції InfoSapiens.
Згідно з дослідженням на рішення українців повернутися впливатиме низка факторів: окрім завершення війни, вони також сподіваються знайти роботу, яка забезпечила би їм гідне життя. Попри те, що біженцям більше до вподоби жити саме в Україні, за кордоном вони продовжують адаптуватися.
Читайте також: Грошова допомога при народженні дитини - як отримати у Польщі
Насправді, прогнози є досить невтішними, адже, якщо велика частина українців не повернеться, Україна може втрачати щорічно до 7% ВВП. А у звіті Центру економічної стратегії йдеться, що після завершення війни з Росією в Україну можуть не повернутися від 1,3 до 3,3 мільйона біженців. Критичними є і демографічні прогнози фахівців – населення України стрімко скорочується, і сподіватися на бебі-бум підстав немає.
Станом на кінець червня цього року в Європі і в інших країнах світу, крім Росії і Білорусі, перебувало від 4,3 мільйонів до 5,4 мільйонів українців. Центр економічної стратегії поділив українських біженців на чотири кластери-категорії.
Група, яка є найбільш вразливою – це «люди з зони бойових дій». Вони найбільше втратили від війни – доходи, житло. Їм, на жаль, найменше є куди повертатися, і вони змушені швидко адаптуватися, вчити мову країни перебування, шукати житло, влаштовуватися на роботу.
«Першу групу ми називали «класичними біженцями» – це, переважно, жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі і які, в принципі, не готувалися до війни. Вони не були дуже адаптованими до життя за кордоном, і зараз вони не дуже адаптовуються, тому що переважно доглядають за дітьми. Це найбільша стереотипна, мабуть, група – жінки середнього віку з дітьми», - розповіла співавторка дослідження Дарія Михайлишина.
Другу групу дослідники назвали «квазітрудові мігранти» – це люди, які були найбільше готові до життя за кордоном. Вони або знали мову, або мали родичів, або працювали раніше за кордоном. І вони виїхали не лише з безпекових міркувань, але й для того, щоб покращити своє економічне становище і знайти роботу. Хоча варто зауважити, що для них, звичайно, безпекові питання також важливі – але менше, якщо порівнювати з іншими групами.
Читайте також: Як отримати безкоштовне житло у Чехії - деталі програми
Третю групу назвали «професіоналами». Їхня основна характеристика – це те, що вони найменше готові працювати не за спеціальністю. І вони перебувають у відносно комфортніших умовах. Вони були більш схильними виїжджати в, можливо, не найбільш популярні серед біженців країни, але де у них є знайомі або друзі. І тому, оскільки їм є де жити, такі люди можуть довше обирати роботу.
Найбільше українських біженців наразі перебуває у Німеччині, Польщі, Чехії та Італії.
«І серед них, безумовно, на першому місці щедрості соціальної політики – Німеччина. Там дають досить довгий термін для українців, щоб вони адаптувалися і ходили на мовні курси. Також Німеччина оплачує оренду житла. Ми бачимо з відповідей українських біженців, що станом на травень більшості з них цих доходів вистачало: для 73% на базові потреби, а 17% – навіть щоб ні в чому собі не відмовляти», - зазначила Дарія Михайлишина.
Проте в інших країнах ці виплати є не такими щедрими – у Польщі, наприклад, найбільш поширеною соціальною виплатою є виплата на дітей, яку, в принципі, отримують як українці, так і поляки. І цих виплат недостатньо для життя. Наприклад, у травні 62% українців, які перебувають в Польщі, сказали, що їм соціальних виплат недостатньо навіть для закриття базових потреб.
«Загалом наша цифра – це те, що за кордоном залишиться від 1,3 до 3,3 мільйонів українців. Економіка може втрачати щорічно від неповернення українських біженців від 2,7% до 6,9% ВВП (внутрішнього валового продукту). Це дуже багато. Також особливо великою проблемою є те, що люди, які перебувають зараз за кордоном – це переважно діти, жінки – молоді і середнього віку. І це, власне, також вплине на подальшу демографічну ситуацію в Україні», - наголосила дослідниця Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина.
Читайте також: Прихисток у Польщі - де шукати шелтери та центри допомоги українцям
На думку дослідників Центру економічної стратегії, для того, щоб українці повернулися додому, необхідно відбудовувати регіони, які постраждали, тому що найвразливіша група біженців – «люди з зони бойових дій».
Зараз відбудова вже можлива на територіях, які були деокуповані. Також поки відбудова триватиме, цим людям потрібно надавати іншу допомогу – або грошову, або забезпечення житлом. Це можливо, наприклад, за рахунок державно-приватного партнерства: коли держава допомагає з житлом, а приватна компанія надає роботу.
Крім цього, у безпечніших регіонах варто робити курси перекваліфікації, щоб люди могли знаходити роботу в тих галузях, які зараз затребувані.
«Ми можемо використовувати досвід, наприклад, країн ЄС із курсів перекваліфікації. Також для дітей важливо спростити процес повернення в українські школи та вступ в українські університети, щоб від них не вимагали додаткові екзамени чи додаткову паперову роботу», - додала експертка.
Читайте також: Українці масово мігрують з Польщі до Німеччини - їх мотивують виплати та зарплати
Водночас після закінчення повномасштабної війни потрібно буде налагодити комунікацію з країнами ЄС, щоб переконати їх створювати програми з повернення українців. Від того, що українці залишаться в ЄС, українська економіка втратить дуже багато і відбудова буде складнішою. Важливо збільшувати комунікацію з українцями за кордоном через посольства – наприклад, надавати їм інформацію про повернення чи співпрацю з українськими бізнесами, з українськими іншими закладами. Остання рекомендація Центру економічної стратегії – це відкриття ринку праці ЄС для українців, щоб вони не трималися за посвідку на проживання. Так вони знатимуть, що можуть повернутися в Україну, і якщо їм не сподобається, в будь-який момент вони зможуть виїхати назад.
Раніше розповідали, що Ірина Верещук розповіла, чи доведеться повертати кошти переселенцям, які перебувають за кордоном.
Фото: з відкритих джерел